1
Сценарій свята першого снопа
«Ой снопе, снопе вусатий, несеш достаток у кожну
хату!»
( На краю поля
встановлені мікрофони. Звучать фонограми українських народних та хліборобських
пісень. Неподалік на возі лежать знаряддя праці, які годиться мати
для початку зажинків: коси, серпи, перевесла).
Вед.: Обцілований
серцем, вітрами.
Він під небом доспів голубим
Хліб пшеничний, що пахне руками
Хлібороба й дощем польовим.
Хліб- це рідна моя Батьківщина.
Працелюбних людей мозолі,
І турбота про всіх материнська
Мир і щастя на нашій землі!
Вед.:
Дякувати Господу, нинішнього року ми дочекалися цього свята- Дня
зажинків! Сьогодні матінка-земля віддає нам свій найцінніший скарб, який завжди
був найбільшим багатством нашого народу.
Вед.:
Тому у народі є давня добра традиція: зустрічати найдорожчих гостей
хлібом- сіллю. Із хлібом ми йдемо до новонародженої дитини, Хліб для нас
є символом святості, радості, багатства, щастя, здоров’я.
Сьогодні в нас особливий день- свято першого снопа .На Кривоозерщині знову
відроджується давно забута традиція віддати шану хлібу і хліборобу. Початок
жнив у районі на цій славетній землі над Бугом ми розпочинаємо врученням
святині всіх святинь -хлібом на вишитому рушникові, спеченому з зерна минулого
врожаю. І хай цей символ добра,.достатку, благополуччя принесе
високі врожаї не лише на нашу землю, але й на всю Україну.
2
Вед. : Сьогодні ми
вручаємо цей каравай господарю Красненьківської ниви Івану
Васильовичу Шинкаруку.
(дівчина в українському
костюмі вручає хліб і сіль)
Вед.:
В усі часи хліб нелегко
давався людям. Аби виростити його та зібрати добірний урожай цього року
доводиться і спину добре погнути, і попрацювати до сьомого поту, але й земля за
сумлінну працю відплатить сповна.
(в супроводі пісні
„Ой літає соколонько по полю” з’являється господар і господиня. В руках
господиня несе на білім рушникові хлібину- дар землі-матінці за добрий врожай.
Зупинившись, господарі по черзі звертаються до вищих сил природи з
проханням зібрати врожай).
Господар:
Сонце праведне, Святий Петре і Юрію, виростили ви хлібець Божий на ниві,
внесіть його у наші руки. Докотись,хлібе святий , у наші клуні та стодоли...
Господиня:
Душечки святі, охороняли ви нашу ниву. Внесіть
цей хліб святий в наші руки. А все лихе, зле - іди на ліси, болота, очерети.
Згинь, пропади, щоб ми й голосу твого не чули.
(Господиня кладе
хлібину на ниву. Ставши облияччям до ланцю, господар скидає капелюха, а
господиня хреститься).
Господар: Благослови,
Боже, щасливо зачати.
( господар і
господиня жнуть пшеницю і кладуть навхрест.)
Вед.:
Складаймо перші зжаті колоски навхрест, як символ Сонця і людського життя,
Спасителем якого став Ісус Христос та зав’яжемо із перших зжатих
колосків перший сніп – Воєводу. Як у нас ведеться , цей сніп ставлять на
покуті під образами , де він має стояти до кінця молотьби.
(виносять сніп)
Вед.: У народу нашого
є давній гарний звичай: зібравши перший сніп- прославляти, славити зерно
і людину, прикрашати перший сніп . ( розпочинається дійство
заквітчування снопа на фоні мелодії та слів ведучого)
3
Вед.: Гей, вставайте
в коло дівчата.
Будемо снопа прибирати!
Будемо снопа прибирати,
Квіточками рясно квітчати,
Квіточками рясно квітчати,
Ще й стрічками переплітати.
Щоб увесь народ дивувався,
Який у нас снопик удався:
Височенький, ще й ваговитий,
Кожен колос зерном налитий.
(дівчата водять
хоровод)
Вед.: Ой,
снопе, снопе, снопе вусатий,
Несеш достаток у кожну хату.
Пшеницю чисту, щоб усі мали,
Хліба доволі, бо працювали
Здружено в полі.
Несем достаток кожній родині
Несемо славу рідній країні.
(господар і господиня
забирають сніп з танцювального кола і передають його фермеру, який
ставить сніп посеред столу)
Вед.:
Ой, вижали жито в добрий час.
А тепер, господарю, частуй нас! Бо як будеш, господарю, частувати, то не
буде житечко вилягати.!
( господар запрошує
всіх до столу)
Вед.: Тож хай же
щедро земля наливається соком,
І колоситься золотистий сніп!
І хай же родить більше з кожним роком
Його Величність - годувальник Хліб!
Вед.: Тож дай,
Боже, всім нам щедрого урожаю.сили і здоров’я, щастя і достатку, хліба-солі і
всього доволі.